фото з мережі інтернет

Уродженка Донбасу створила козину ферму у Карпатах

Культура, Події

Власну козину ферму створила у Карпатах переселенка з Донбасу. Разом із сусідкою виготовляють сири. Грошей на бізнес у фермерок не було. Допомогли гранти, які жінки виграли, написавши самотужки бізнес-плани.


Карпати. Село Тухля. Катерина Лісова зустрічає гостей. Разом із власницею виходять кози. Ситі й доглянуті. Це особлива молочна порода. На день вони дають до шести літрів молока кожна. Хоч є і рекордсменки – до 12 літрів, пише Фіртка з посиланням на Подробиці.

“У нас козочки з ангенської породи. Це у нас підлітки, це ті козочки які у нас на фермі народилися”.

Стару, напівзруйнована сільську ферму Катерині вдалося відновити. Звичайною плівкою закрили вікна та провели світло. Прикрасили все рушниками та вишиванками. Всіх гостей тут пригощають свіжим козиним молоком.

З козиного молока господині виготовляють найрізноманітніші сири. Класичний, копчений на гілках вишні, сири із різними карпатськими травами. Усі рецепти – авторські.

“У нас є і копчений, і лютий сир. Його часто порівнюють з дорблю або з горганзолою, але у нас він пастоподібний і рецептура зовсім інакша. За основу ми взяли взагалі рецепти карпатських бабусь, до речі, о цей лютий сир нам передала рецепт бабуська, якій уже було за 90 років”, – говорить Катерина Лісова, фермерка.

Продукцію готують на звичайній фермерській кухні. З обладнання – газова плита та каструлі. Господині розповідають, особливого устаткування, щоб приготувати сир не треба. Хоча тонкощі рецепту тримають у секреті. Кажуть, найважче у справі – це доглядати сири поки ті дозрівають.

“Коли вони вже пресувалися, засолилися і кожен день там ходиш перевертаєш, дивишся, доглядаєш, миєш. Це займає дуже багато часу, але, коли любиш цю справу, то воно якось із задоволенням, не помічаєш той час”, – говорить Катерина Ільків, фермерка.

Аби сири з травами були духмяніші та мали насичений запах, карпатські рослини збирають по-особливому.

“Треба їх правильно висушити, не при високій температурі. Не дуже довго, щоб ефірні олії не випаровувались. Збирають після роси і бажано до обіду і сушать в тіньочку”, – говорить Віктор Борисов, фермер.

Спершу для втілення мрії у Катерини не було грошей. Проте жінка не відступала – розробила бізнес-план. І подала його на здобуття грантів – українських та міжнародних. І кілька з них таки виграла.

“Основне обладнання те, що ми купили якраз за грандівські кошти і не тільки обладнання. У нас всі козочки зараз біленькі і уже відсотки великі із ангенської породи, а завдяки Байку – нашому цапу, якого ми купили на фермі Шеврета Бернара Вільємма, який зробив нам цих молодих козочок гарних”, – говорить Катерина Лісова, фермерка.

У планах жінок-фермерок – створення великого сучасного господарства, на будівництво котрого потрібні чималі гроші. То ж фермерки вчергове мудрують над новим бізнес-планом.